Питання про надання урогінекологічної допомоги постає у випадках поєднаних порушень з боку сечовидільної та жіночої статевої систем.
Урогінекологічна допомога зазвичай виконується з використанням спеціалізованих інструментів та технологій, широкого спектру інструментальних та лабораторних показників за необхідності. Це дозволяє лікарю точно визначити характер порушень та надати відповідну медичну допомогу. Спеціальне обладнання дозволяє виконувати медичні втручання з мінімальними пошкодженнями навколишніх тканин.
Вчасно і правильно надана урогінекологічна медична допомога дозволяє пацієнткам повернутися до нормального життя і зберегти або відновити його якість.
За необхідності фахівці консультують мешканців не тільки України, але й будь-якої країни світу. Ведуть прийом як очно, у самій клініці в Києві, так і онлайн за попереднього запису. Проводять діагностику, лікування, профілактику.
Років досвіду
Пацієнтів
Сучасна клініка у центрі
Успішних операцій
Унікальні хірургічні методики
Галузей хірургії
Одиниці новітнього обладнання
Благодійна хірургічна допомога
Звернутися щодо урогінекологічної допомоги варто якомога раніше, якщо є такі симптоми:
Урогінекологічна консультація включає:
опитування (лікар розпитає скарги, дізнається про історію хвороб, життя)
зовнішню клінічну оцінку (буде ретельно оглянуто, пропальповано, досліджено усі змінені ділянки, стан кожної системи органів)
лабораторне обстеження (як загальноклінічні аналізи, так і спеціальні)
інструментальне обстеження (для визначення як загального стану організму, так і тих його ділянок, де розвинулися зміни)
у випадку прийому будь-яких препаратів – повідомити про це лікаря і узгодити з ним (можливо, знадобиться їхнє обмеження або зміна дозування, режиму прийому)
протягом кількох днів до операції дотримуватися щадної дієти, водно-питного режиму; якщо є запори, приймати проносні засоби, застосовувати клізми і не вживати алкогольні напої – щоб організм більш адекватно, прогнозовано реагував на анестезію та інші препарати
протягом 6-12 годин до операції утримуватися від прийому їжі, а за 2-4 години не пити, не вживати жувальну гумку, не палити – щоб убезпечитися від потрапляння вмісту шлунку в органи дихання під час наркозу
в день операції приймають душ, роблять очищення кишківника за допомогою клізми – щоб під час анестезії через розслаблення сфінктерів фекалії не вийшли мимовільно
безпосередньо перед операцією –
- з порожнини рота та обличчя прибирають знімні предмети (пірсінгові прикраси, протези) – щоб під час операції вони випадково не потрапили в органи дихання або не заважали проведенню хірургічного втручання;
- прибирають інші предмети (контактні лінзи, слухові апарати, ювелірні прикраси тощо) – щоб випадково не травмували тіло і не зіпсувалися самі
- прибирають з тіла косметичні засоби (макіяж, манікюрний лак, накладні нігті) – щоб полегшити візуальну оцінку стану організму та автоматизовану реєстрацію за допомогою медичного обладнання
- спорожняють сечовий міхур, а за необхідності і кишківник – щоб під час анестезії це не відбулося мимовільно
- переодягаються у спеціальний одяг, який дають в клініці
додатково може бути проведено інші підготовчі заходи з урахуванням індивідуальних особливостей організму та специфіки оперативного втручання
Основні етапи:
або супроводжують пішки. У шлюзі одягають медичні шапочку та бахіли (щоб убезпечитися від потрапляння мікроорганізмів у повітря операційної зали).
операційна бригада певного складу з урахуванням особливостей кожної операції.
(в залежності від особливостей операції положення тіла може відрізнятися), фіксують спеціальними ремінцями – для попередження випадкових мимовільних рухів, які заважатимуть проведенню операції, а також для запобігання випадковому падінню тіла зі стола.
робить пункцію вени на руці, встановлює катетер для введення необхідних препаратів, розташовує на тілі електроди для відстежування електричної активності серця, надягає на плече манжет тонометра, а на палець – датчик для визначення вмісту кисню в крові. Все це необхідно для безперервного контролю стану організму під час анестезії та операції.
ділянки тіла, на якій проводять втручання, відповідає особливостям обраної хірургічної тактики, техніки тощо.
Після операції пацієнтка прокидається у палаті для післяопераційного спостереження. За потреби може подаватися кисень через тонку трубочку для забезпечення організму достатнім його обсягом. Медична сестра ретельно контролює стан організму і за потреби застосує узгоджені з лікарем препарати.
Перед поверненням додому лікар огляне післяопераційні шви, узгодить тактику подальшої реабілітації, дасть додаткові поради.
Урогінекологи-хірурги займаються лікуванням станів, які включають стресове сечове нетримання, порушення сечовипускання, пролапс тазових органів, ускладнення після пологів або хірургічних втручань, хронічний біль в області тазу, а також порушення з боку статевих органів, пов’язані з урологічними та гінекологічними станами. Вони також займаються діагностикою та лікуванням розладів, пов’язаних із сечовим міхуром та іншими органами малого тазу, використовуючи як консервативні, так і хірургічні методи лікування. Ці фахівці можуть не тільки повернути втрачену через патологічний стан функціональність, а й відтворити зовнішність.
Звернення до урогінеколога рекомендується за таких симптомів: болі внизу живота, рясні пінисті або мажучі виділень, які викликають дискомфорт, кров’янисті виділення або кровотечі зі статевих шляхів, нерегулярні менструації, дискомфорт у інтимній області, включаючи сухість, свербіж, печіння і біль, поява новоутворень у області статевих органів, неприємні симптоми з боку сечостатевої системи, порушення сечовипускання, біль під час сечовипускання, часті позиви, утруднене сечовипускання, печіння, енурез, зміни в сечі, больові відчуття в ділянці нирок, виділення з репродуктивних органів, зниження сексуального потягу, порушення обмінних процесів, підозра на новоутворення в сечовидільній системі, наявність хронічних захворювань, сексуальні розлади та інші ознаки, які викликають занепокоєння. У випадку наявності цих симптомів, своєчасне звернення за медичною допомогою може забезпечити ефективне лікування та запобігання можливим ускладненням. Крім того, звернутися до урогінеколога можна у рамках профілактичного огляду.
Показаннями до урогенітальної хірургічної операції є серйозні захворювання сечовидільної та (або) статевої систем, консервативне лікування яких або уже виявилося не ефективним, або з високою вірогідністю не дозволить досягнути бажаних результатів. Це здебільшого значні новоутворення (наприклад, пухлини нирок, сечового міхура, яєчників, матки), ускладнені форми уролітіазу, аномалії розвитку сечостатевих органів, ендометріоз, виражені пролапси тазових органів, тяжкі форми стресового нетримання сечі тощо.
Гарантія на урогінекологічне лікування стосується імплантів та інших медичних розхідних матеріалів та обладнання. Гарантується надання послуги хірургічного лікування у відповідності з сучасними досягненнями медицини, високим рівнем кваліфікації фахівців клініки та технічної оснащеності клініки. На кінцевий клінічний ефект впливають багато факторів, які залежать не тільки від лікаря та клініки – індивідуальні особливості організму, спосіб життя, екологічні обставини, стресогенні фактори.
Підготовка до урогінекологічних операцій включає попередній огляд та консультацію хірурга, комплексне обстеження з фото- та відеографічним аналізом зовнішності, антропометрією, консультацією суміжних фахівців (за потреби) тощо. Безпосередньо перед операцією принципи підготовки істотно не відрізняються від загальноприйнятих у хірургії.
Можливі ускладнення після урогінекологічних операцій включають загальнохірургічні (кровотеча та тромбоз, інфекційно-запальні стани) та більш специфічні для саме цієї галузі (післяопераційні дефекти урогенітальної зони тощо). Ретельна підготовка до операції, висококваліфікований досвідчений медичний персонал, сучасне високотехнологічне обладнання та злагоджена робота команди медиків та іншого персоналу клініки дозволяють мінімізувати ризики ускладень.
Відносними протипоказаннями до операції на обличчі є стани, тяжкість яких критично підвищує ризики проведення хірургічного лікування, наприклад, інфекційні, психічні, шлунково-кишкові захворювання, а також нестабільна гемодинаміка, стан шоку або коми, обструктивні хвороби органів дихання, дихальна недостатність, гнійний перитоніт, вагітність, ожиріння третього (важкого) ступеня, виснаження організму, діафрагмальні грижі, наявність злоякісних утворень, неодноразові втручання в минулому, гостра респіраторна вірусна інфекція тощо.