Питання про здійснення хірургічної операції на обличчі (хірургічного лікування травм лицевої частини голови) постає у випадках травм, тріщин, переломів, а також за складних проблем.
Хірургію щелепно-лицевої травми зазвичай виконують з використанням спеціалізованих інструментів та технологій, таких як комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія та інші методи діагностики. Це дозволяє хірургу точно визначити обсяг пошкоджень та розташування патології. Мікроскопічна та ендоскопічна хірургія дозволяють хірургам виконувати оперативні втручання з мінімальними пошкодженнями навколишніх тканин.
Вчасно і правильно виконане лікування щелепно-лицевої травми дозволяє пацієнтам повернутися до нормального життя і зберегти або відновити його якість.
За необхідності фахівці консультують мешканців не тільки України, але й будь-якої країни світу. Ведуть прийом як очно, у самій клініці в Києві, так і онлайн за попереднього запису. Проводять діагностику, лікування, профілактику.
Років досвіду
Пацієнтів
Сучасна клініка у центрі
Успішних операцій
Унікальні хірургічні методики
Галузей хірургії
Одиниці новітнього обладнання
Благодійна хірургічна допомога
Звернутися щелепно-лицевого хірурга варто якомога раніше, якщо є такі симптоми:
Консультація щодо щелепно-лицевої травми включає:
опитування (лікар розпитає скарги, дізнається про історію хвороб, життя);
зовнішню клінічну оцінку (буде ретельно оглянуто, пропальповано, досліджено всі змінені ділянки, стан кожної системи органів)
лабораторне обстеження (як загальноклінічні аналізи, так і спеціальні)
інструментальне обстеження (для визначення як загального стану організму, так і тих його ділянок, де розвинулися зміни)
у випадку прийому будь-яких препаратів – повідомити про це лікаря і узгодити з ним (можливо, знадобиться їхнє обмеження або зміна дозування, режиму прийому)
протягом кількох днів до операції дотримуватися щадної дієти, водно-питного режиму; якщо є запори, приймати проносні засоби, застосовувати клізми і не вживати алкогольні напої – щоб організм більш адекватно, прогнозовано реагував на анестезію та інші препарати
протягом 6-12 годин до операції утримуватися від прийому їжі, а за 2-4 години не пити, не вживати жувальну гумку, не палити – щоб убезпечитися від потрапляння вмісту шлунку в органи дихання під час наркозу
в день операції приймають душ, роблять очищення кишківника за допомогою клізми – щоб під час анестезії через розслаблення сфінктерів фекалії не вийшли мимовільно
безпосередньо перед операцією –
- з порожнини рота та обличчя прибирають знімні предмети (пірсінгові прикраси, протези) – щоб під час операції вони випадково не потрапили в органи дихання або не заважали проведенню хірургічного втручання;
- прибирають інші предмети (контактні лінзи, слухові апарати, ювелірні прикраси тощо) – щоб випадково не травмували тіло і не зіпсувалися сам;
- прибирають з тіла косметичні засоби (макіяж, манікюрний лак, накладні нігті) – щоб полегшити візуальну оцінку стану організму та автоматизовану реєстрацію за допомогою медичного обладнання;
- спорожняють сечовий міхур, а за необхідності і кишківник – щоб під час анестезії це не відбулося мимовільно
- переодягаються у спеціальний одяг, який дають в клініці
додатково може бути проведено інші підготовчі заходи з урахуванням індивідуальних особливостей організму та специфіки оперативного втручання
Основні етапи:
або супроводжують пішки. У шлюзі одягають медичні шапочку та бахіли (щоб убезпечитися від потрапляння мікроорганізмів у повітря операційної зали).
певного складу з урахуванням особливостей кожної операції.
(в залежності від особливостей операції положення тіла може відрізнятися), фіксують спеціальними ремінцями – для попередження випадкових мимовільних рухів, які заважатимуть проведенню операції, а також для запобігання випадковому падінню тіла зі стола.
робить пункцію вени на руці, встановлює катетер для введення необхідних препаратів, розташовує на тілі електроди для відстежування електричної активності серця, надягає на плече манжет тонометра, а на палець – датчик для визначення вмісту кисню в крові. Все це необхідно для безперервного контролю стану організму під час анестезії та операції.
ділянки тіла, на якій проводять втручання, відповідає особливостям обраної хірургічної тактики, техніки.
Після операції пацієнт прокидається у палаті для післяопераційного спостереження. За потреби може подаватися кисень через тонку трубочку для забезпечення організму достатнім його обсягом. Медична сестра ретельно контролює стан організму і за потреби застосує узгоджені з лікарем препарати.
Перед поверненням додому лікар огляне післяопераційні шви, узгодить тактику подальшої реабілітації, дасть додаткові поради.
Щелепно-лицевий хірург (або хірург-стоматолог, щелепно-лицевий хірург) лікує патологію кісток лицевого скелету: вроджених вад, набутих дефектів (тріщин, переломів, інших травм), запальних хвороб, новоутворень. Фахівець може не тільки повернути втрачену через патологічний стан функціональність, але й відтворити зовнішність.
До щелепно-лицевого хірурга варто звертатися за наявності в ділянці обличчя: виразних травм, стійкого болю (постійного або під час жування, накусування), місцевого набряку, кровотеч, порушень прикусу після травм за відсутності ефекту від ортодонтичного лікування. Може бути проведено хірургічну операцію.
Щелепно-лицева хірургія, кісткова пластика обличчя, репозиція кісток лицевого черепа та фіксація за допомогою металоостеосинтезу потрібна у випадках: травм, особливо зі зміщенням, та набутих деформацій кісток.
Гарантія на щелепно-лицеве хірургічне лікування стосується імплантів та інших медичних розхідних матеріалів та обладнання. Гарантується надання послуги хірургічного лікування у відповідності з сучасними досягненнями медицини, високим рівнем кваліфікації фахівців клініки та технічної оснащеності клініки. На кінцевий клінічний ефект впливають багато факторів, які залежать не тільки від лікаря та клініки – індивідуальні особливості організму, спосіб життя, екологічні обставини, стресогенні фактори.
Підготовка до щелепно-лицевих операцій включає попередній огляд та консультацію хірурга, комплексне обстеження з фото- та відеографічним аналізом зовнішності, антропометрією, консультацією суміжних фахівців (за потреби) тощо. Безпосередньо перед операцією принципи підготовки істотно не відрізняються від загальноприйнятих у хірургії.
Можливі ускладнення після операцій на обличчі включають загальнохірургічні (кровотеча та тромбоз, інфекційно-запальні стани) та більш специфічні для саме цієї галузі (післяопераційні дефекти, незрощення кісток, епілептичний синдром). Ретельна підготовка до операції, висококваліфікований досвідчений медичний персонал, сучасне високотехнологічне обладнання та злагоджена робота команди медиків та іншого персоналу клініки дозволяють мінімізувати ризики ускладень.
Протипоказаннями до щелепно-лицевих операцій є стани, тяжкість яких критично підвищує ризики проведення хірургічного лікування, наприклад, інфекційні, психічні, шлунково-кишкові захворювання тощо.