Прагнення бути здоровим та красивим хвилювало людей споконвіку і залишається актуальним і донині.
Якою б здоровою не була людина, на жаль, настає час, коли вік залишає свої сліди на її тілі. Призупинити процес старіння – цілком природнє бажання.
«Потрібно берегти даровані Богом сили і таланти, – говорить засновник Valikhnovski Surgery Institute Ростислав Валіхновський.
– Адже здоров’я – теж талант, який потрібно використовувати для духовного розвитку, продовження роду, добрих справ. Якщо християнин не піклується про своє здоров’я, то це певною мірою гріх. Перед операціями багатьох пацієнтів ми відправляємо до духівника за благословенням. У цьому сенсі наша клініка особлива. Ми займаємося хірургією і наданням різнопланової сучасної медичної допомоги. За 20 років ми допомогли 250 тисячам пацієнтів».
У багатьох випадках хірургія є необхідною. У цьому списку – вроджені аномалії обличчя та тіла, травми, отримані в аваріях або на виробництві, опіки, наслідки хвороби, неестетичні рубці.
«Безумовно, варто замислитися над зверненням у клініку для усунення вроджених або набутих тілесних аномалій, – зазначає засновник Медичного центру Valikhnovski Surgery Institute Ростислав Валіхновський. – Лікування таких тілесних аномалій і дефектів благословляються як Церквою, так і життєвою необхідністю повноцінного існування людини в соціумі. Лікарську допомогу таким людям схвалював і афонський старець Паїсій Святогорець, який говорив, що вроджені аномалії – попущення Боже. Люди іноді народжуються з дефектом, який потрібно виправляти. Часто цей тілесний недолік є предметом насмішок і причиною виникнення психологічних комплексів. Набутий дефект – це наслідок травм, опіків, хвороб. Усі пацієнти після переломів, ДТП, автокатастроф спочатку потрапляють до травматологів, а потім лікуються у нас. У допомозі таким хворим я вбачаю свою особисту місію та місію своєї команди!».
Ми рекомендуємо не експериментувати, а відразу звертатися в сучасний медичний центр, до професійних хірургів. Ми надаємо консультації, які допомагають адекватно оцінити проблему та прийняти розумне рішення щодо її вирішення.
Вибір клініки та хірурга – не менш важливий момент, аніж прийняття рішення про втручання в організм та лікування у цілому. Поставтеся до вибору потрібного вам хірурга скрупульозно, ретельно вивчивши ринок медичних послуг. Ваші результати будуть пропорційними кількості зусиль, витрачених на пошук.
Після прийняття рішення про необхідність операції, починайте пошук клініки та лікаря. Нині, у час розвинених технологій, пошук починається з вивчення рекламної інформації. На що потрібно звернути увагу, вивчаючи рекламу клініки? Насамперед дізнайтеся, чи володіє клініка сучасним хірургічним обладнанням, чи застосовує сучасні технології та ноу-хау, скільки років працює на ринку (бажано більше 10 років).
Не варто сліпо довіряти рекламі. Пам’ятайте, що найкращою рекламою є думка вже прооперованого пацієнта, який може вам розповісти про те, що він пережив особисто і навіть продемонструвати отриманий результат. Таких пацієнтів можна знайти на форумах, присвячених хірургії або відгукам про хірурга. Ознайомтеся з ними детально.
Наступний крок – зберіть інформацію про клініку та хірурга. Дізнайтеся, чи є він членом наукових асоціацій хірургії – вітчизняних і зарубіжних. Складіть список важливих для вас питань щодо майбутньої операції. До нього мають увійти: дані про категорію, освіту та наявність у лікаря наукового ступеня; наявність ліцензії у клініки а хірурга; наявність документів про закінчення лікарем навчання, інтернатури, курсів підвищення кваліфікації (добре, якщо підвищення кваліфікації він проходив за кордоном); кількість помилок (можна дізнатися з мережі Інтернет). Отримавши відповідь на ці запитання, ви можете перейти до наступного етапу підготовки до операції – запис на консультацію.
На консультації вам повинні запропонувати друковані матеріали про клініку, лікарів та види операцій. При будь-якому виді операції обов’язково повинно бути виконано передопераційне фотографування. Перед операцією вам повинні надати інформацію у друкованій формі про можливі ускладнення та особливості післяопераційного періоду. Ви маєте пройти обстеження. Якщо операція проводиться під наркозом, обов’язково мають бути проведені біохімічні дослідження крові, оцінено функцію серцевої діяльності та загальний стан організму. Обов’язковим також є огляд лікаря-анестезіолога, оскільки з багатьох варіантів знеболюючих препаратів він спільно з хірургом повинен обрати той, який найкраще підходить саме для вас.
Зверніть увагу на рейтинг клініки та обраного хірурга на медичних порталах. Це один з найкращих способів оцінки його професіоналізму. Нагадаємо, за версією медичного порталу Doc.ua, засновник Медичного центру Valikhnovski Surgery Institute тримає лідерство серед українських лікарів-хірургів. Рейтинг кожного хірурга на Doc.ua складається з багатьох показників, у тому числі оцінок реальних пацієнтів його професійних і особистісних характеристик.
Популярність – теж важливий фактор при виборі хірурга. Вкрай малоймовірно, що лікар, невідомий у професійній сфері та Інтернеті, виявиться гуру пластичної хірургії. Тому варто зважати на наявність відгуків про обраного вами хірурга, кількість публікацій про нього у пресі та програм за його участю на ТБ. Медичний центр Valikhnovski Surgery Institute є учасником і генеральним партнером багатьох телевізійних проектів про красу і здоров’я, зокрема таких, як «Поверніть мені красу» («1+1»), «Я соромлюся свого тіла» («СТБ»), «Моє нове життя» («Україна»).
Фотографії до та після операції – це професійне портфоліо хірурга. Якщо фото не викладені у загальнодоступному джерелі, то запитайте лікаря: «Чи можна побачити фотографії результатів вашої роботи?». Уважно вивчіть такі фото, адже за ними можна оцінити майстерність хірурга. Переконайтеся, що фото виконані в одних і тих самих умовах (освітлення, ракурс, точка зйомки тощо).
У нашій клініці ви можете отримати вичерпну інформацію про операції, які проводяться у клініці, включаючи відомості про ціни. Важливо пам’ятати, що у прайсі наводяться приблизні ціни за групами операцій. Остаточну вартість операції ви дізнаєтеся на консультації у конкретного фахівця, вона розраховується індивідуально. Зверніть увагу, щоб ціни в нашій клініці не найнижчі на ринку. За низькими цінами на послуги хірургів зазвичай приховується незначний досвід лікаря або невідповідність клініки медичним стандартам. Хірурги-початківці часто занижують ціну, але пацієнти при цьому ризикують отримати послуги не найвищої якості.
Результат операції залежить від багатьох чинників, зокрема, від професіоналізму хірургів клініки, вашого психологічного стану, настрою та виконання післяопераційних рекомендацій. Не менш важливу роль відіграє правильна підготовка до операції. Якісно виконана підготовка помітно спрощує завдання лікарів, вони чітко розуміють, чого очікувати від організму пацієнта, коли він опиниться на операційному столі.
Підготовка до операції починається за два тижні. На час її проведення ваш організм має бути сильним і здоровим. Досягти цього допоможуть вітамінні комплекси, які вам призначить лікар. Якщо планується операція великого обсягу, то крім вітамінів потрібно буде вживати препарати заліза.
Вітаміни Е і С, гормональні препарати, а також ті, що містять аспірин і антикоагулянти, на час підготовки та проведення операції, будуть під забороною. Аспірин розріджує кров, що перешкоджає швидкому загоєнню післяопераційних рубців.
Кроворозріджувальну дію має і алкоголь. Навіть мала доза спиртного може спотворити дію анестезіологічних препаратів та інших ліків. Тому від міцних напоїв на деякий час теж слід відмовитися.
Нікотин, на відміну від алкоголю, погіршує кровообіг шкіри. Це може стати причиною повільного загоєння післяопераційних рубців і навіть призвести до некрозу (омертвіння) тканин оперованої зони. Потрібно максимально обмежити процес паління або повністю відмовитися від нього. Після операції не варто палити протягом місяця. Можливо, після такої тривалої перерви вам навіть вдасться остаточно позбавитися шкідливої звички.
Перед операцією ваша шкіра повинна бути в максимально природному стані. Тому утримайтеся від відвідування солярію і походів на пляж.
Дієта з низьким вмістом солі (1 200–1 500 мг/день) допоможе зменшити набряклість тканин після операції. Якнайшвидшому відновленню організму після операції сприятиме відмова від гострої їжі та кофеїну.
Дайте організму відпочити від фізичних навантажень, а шкірі – від косметологічних засобів, тобто припиніть відвідування спортзалу та утримайтеся від застосування усіх кремів для тіла та обличчя.
Останній прийом їжі перед операцією повинен бути легким і не пізніше 18:00. Після опівночі слід утриматися від вживання води та напоїв. Напередодні операції за допомогою спеціального препарату без будь-яких неприємних відчуттів проводиться очищення кишечника. Можливо, лікар призначить вам заспокійливе, щоб ви могли добре виспатися перед операцією.
Усі операції у пластичній хірургії виконуються на голодний шлунок, щоб не виникло складнощів з реакцією вашого організму на анестезію. Приходьте у клініку у максимально зручному одязі та без макіяжу. Слід повністю виключити застосування будь-яких косметичних засобів (у тому числі дезодорантів, лаків для нігтів чи волосся, губної помади). Контактні лінзи та всі прикраси також слід залишити вдома.
І ще декілька моментів, про які слід подумати заздалегідь. Хоча деякі операції не вимагають госпіталізації, під час їх проведення в організм вводяться препарати, котрі на деякий час знижують концентрацію уваги та швидкість реакції. Тому подбайте про те, як ви добиратиметеся додому після хірургічного втручання. Якщо ви перенесли серйозну операцію, то швидше за все у післяопераційний період вам знадобиться стороння допомога у побуті, адже вам не можна буде піднімати важкі предмети, ходити за покупками до магазину, готувати, прибирати, піклуватися про дітей, домашніх тварин тощо.
Широко відомий вислів про те, що шрами прикрашають чоловіків, давно втратив актуальність. Тепер усі намагаються позбутися шрамів на шкірі. Окрім хіба що африканців з племені Нуба, серед яких популярне так зване штучне шрамування.
Шрами та рубці на шкірі, як правило, з’являються через травми чи запальний процес. Рубці можуть виникнути у результаті опіку, порізу, операції і навіть прища. Рубцювання ран є нормальним процесом загоєння.
Рубець складається зі сполучної тканини, що якісно та функціонально недосконала. У рубців немає волосяних фолікул, потових і сальних залоз. Рубець слабо реагує на ультрафіолетове опромінення, саме тому рубці та шрами не засмагають. Крім того, рубці грубіші та не такі еластичні, як неушкоджена шкіра.
Яким саме буде рубець або шрам – залежить від індивідуальних особливостей шкіри.
Рубці не загоюються самі по собі, їх потрібно лікувати. Є безліч сучасних методів відновлення шкіри, ураженої рубцями та шрамами. Зокрема, у таких випадках застосовують пілінг, ін’єкції препаратів колагену (для лікування атрофічних рубців), силіконові пластини, лазерне лікування, радіотерапію, хірургічне втручання тощо.
Хірургічний метод видалення рубців підходить для корекції усіх типів рубців. Якщо рубець неширокий, то його вирізають та накладають внутрішньошкірний косметичний шов, після загоєння залишиться ледь помітний ниткоподібний слід. Від рубців значних розмірів позбуваються за допомогою проведення пластичних операцій з пересадкою шкіри. Іноді застосовують методи, що передбачають вирощування шкіри.
Народження дитини з діагнозом заячої губи (щілина губи) зазвичай викликає у батьків шок. Але при розумному та вчасному лікуванні ситуацію можна виправити.
Причини виникнення у дитини подібної аномалії можуть бути різними, наприклад, спадковість, куріння, алкоголь, наркотики, діабет, генетичні вади, ліки, що збільшують або зменшують кров’яний тиск, препарати, що лікують вугрі, стероїдні гормони, вік мами, вищий за 35 років, ускладнений перебіг вагітності тощо.
Діагностувати заячу губу можна вже на 18-му тижні вагітності. У кінці першого місяця вагітності рот дитини формується з двох окремих половинок. З 6-го до 8 тижня вони з’єднуються, у результаті чого формується верхня щелепа, потім губи та язик. На 10-му тижні вагітності рот повністю сформований, а ніс набуває знайомих обрисів. Саме у цей момент з певних причин щелепа розвивається неправильно.
Деякі діти із заячою губою мають лише невелику виїмку на верхній губі або повністю відкритий отвір, який проходить через верхню щелепу до нижньої частини носа. Аномалія може з’явитися на одній або обох сторонах рота дитини.
Лікують заячу губу шляхом оперативного втручання, яке здійснюється у кілька етапів. Першу операцію зазвичай проводять після 7 тижнів життя новонародженого.
Якщо ніс дитини теж сформований неправильно, то, можливо, знадобиться ринопластика. Діти, народжені із щілиною губи зазвичай потребують постійної терапії з безліччю спеціалізованих процедур для досягнення повного відновлення. Кількість необхідних втручань, строки їх здійснення, обсяг необхідних змін визначають виключно фахівці. Окрім оперативного втручання діти з такими вадами мають бути під наглядом оториноларинголога, стоматолога, психолога та логопеда.
Жоден фахівець не скаже вам зі 100-відсотковою точністю, що робити для попередження виникнення заячої губи. Але деякі причини цього захворювання дозволяють лікарям дати певні рекомендації щодо уникнення побідних проблем у новонароджених діток. Зокрема, вагітність необхідно планувати, особливо якщо мамі більше 35 років. Крім того, потрібно вчасно ставати на облік до гінеколога, ретельно дотримуватися рекомендацій лікаря,збалансовано харчуватися та відмовитися від шкідливих звичок.
Носова перегородка – це анатомічна пластина, яка розділяє носову порожнину на дві симетричні половинки і забезпечує рівномірну функцію носового дихання.
Серед основних причин викривлення перегородки носа є неправильний розвиток, травма та захворювання порожнини носа. Неправильний розвиток (викривлення) носової перегородки виникає під час внутрішньоутробного формування органів, у процесі пологів (вивих хряща носа) або у період розвитку скелета у дітей внаслідок нерівномірного росту кісток (наприклад, при рахіті).
Незважаючи на те, що людина наділена захисною здатністю дихати ще й ротом, носове дихання є найбільш природним і фізіологічним. По-перше, при проходженні через носові ходи повітря зволожується, зігрівається або охолоджується до комфортної для організму температури. По-друге, за допомогою рухових війок, що розміщені всередині носа, повітря очищається від шкідливих речовин.
Порушення носового дихання призводить до постійного дихання ротом, у результаті чого організм стає вразливим до присутніх у повітрі бактерій, вірусів і шкідливих елементів. Більше того, порушення відтоку вмісту пазух призводить до запальних процесів у ЛОР-органах.
У процесі носового дихання повітря затримується у легенях довше, а отже, кисню засвоюється на 10–20 % більше. За різними статистичними даними, носова перегородка має нерівну форму у 50-80 % населення.
Далеко не завжди патологічна будова перегородки носа спричиняє серйозний дискомфорт. Більшість пацієнтів звертаються до лікаря лише тоді, коли виникають наслідки цього дефекту, а саме порушується носове дихання, часто виникають захворювання носа, прилеглих пазух, горла, нижніх дихальних шляхів, знижується нюх, періодично виникають носові кровотечі, з’являється хропіння тощо.
Головне завдання при лікуванні викривлення носової перегородки – полегшення симптомів. Для цього може бути рекомендований прийом деконгестантів – препаратів, що усувають закладеність носа. Їх випускають у вигляді таблеток або спреїв для носа. Але при їх використанні слід дотримуватися обережності, оскільки вони можуть викликати звикання, а після відміни препарату симптоми нерідко повертаються. Спреї для носа з кортикостероїдами допоможуть зменшити запалення носових проходів. Утім медикаменти можуть лише тимчасово полегшити симптоми, а не вилікувати викривлення носової перегородки.
Наявність ускладнень при викривленій носовій перегородці – це сигнал для проведення хірургічного втручання, а саме септопластики. Для уточнення плану хірургічного лікування перед операцією проводиться риноскопія та рентгенологічне дослідження порожнини носа та придаткових пазух носа.
Симптоми викривлення носової перегородки після операції часто зникають повністю. Превентивна або профілактична септопластика проведена у ранньому віці (не раніше 15 років) дозволяє усунути ризики ускладнень викривленої перегородки носа.
Мільйони людей вважають себе капловухими. У порівнянні з іншими вадами зовнішності саме капловухість найчастіше стає причиною психологічних комплексів.
50% людей у світі мають відстовбурчені вуха. Водночас є багато зірок світової величини, котрим капловухість не завадила стати знаменитими. Наприклад, Одрі Тоту, Кейту Хадсону, Деніелу Крейгу, Костянтину Хабенському, Віллу Сміту та іншим.
Капловухі вуха насправді не вважаються серйозним недоліком та не провокують погіршення слуху. Навпаки, у капловухих людей майже завжди ідеальна форма вушної раковини та слух. Тобто відстовбурчені вуха мають лише естетичних дефект.
Вушна раковина формується у плода на третьому місяці вагітності. Статистика свідчить, що капловухими народжується половина дітей.
Для оцінки капловухості є певні стандарти. Розрізняють три ступеня капловухості:
Нормою вважається, якщо кут між головою та вушною раковиною складає 30°. При капловухості він сягає 90° або навіть 100°. Відстань між краєм вуха та кістками черепа має бути близько 2 см.
Багато мам намагаються виправити проблему відстовбурчених вух у дітей домашніми методами – застосовують пов’язки, тугі резинки, силіконові накладки (коректор Otostick) або навіть медичний пластир та бинт. На жаль, усі ці засоби є марними.
Саме хірурги можуть вирішити проблему капловухості за допомогою традиційної або лазерної отопластики. Операція може проводитися з 4–6 річного віку дитини (до цього часу вушко дитини вважається несформованим). Існує понад 100 видів операцій з корекції вух. У разі вродженого недорозвитку вушної раковини або її відсутності використовують аутохрящ ребра пацієнта, з якого формується новий орган.
Грижею (килою) називають випинання внутрішніх органів або їх частин через стінку порожнини тіла під шкіру, тобто у внутрішні кишені та порожнини. Тут діє принцип «де тонко, там і рветься». Тобто грижа виникає у тих місцях, де найбільш слабка черевна порожнина: у ділянці білої лінії живота, пупкового кільця та пахових каналів. Існує багато видів грижі: здухвинна, стегнова, пупкова, діафрагмальна та післяопераційна.
Основна причина розвитку грижі живота – порушення рівноваги між внутрішньочеревним тиском і здатністю стінок живота йому протидіяти. Серед основних причин утворення грижі є:
Найбільша загроза грижі полягає у тому, що вона може ущемлятися оточуючими тканинами. Це призводить до втрати кровопостачання та змертвіння тканини. У такому випадку йдеться про порятунок життя людини. Тому важливо не чекати ускладнень, а оперувати грижу, адже вона не зникне сама по собі.
Останнім часом у світі та в Україні при таких операціях використовують новітні матеріали – полівінілові сітки. Їх не відторгає організм, вони дуже еластичні та ніколи не рвуться. Згодом через таку сітку проростає власна сполучна тканина пацієнта, в результаті чогоі місце грижі стає добре захищеним.
До методів профілактики грижі належать: боротьба з ожирінням, вчасне лікування кашлю та запорів, носіння бандажу при вагітності. Та найголовніше навчитися правильно піднімати вантаж. Перш за все не підіймайте важкі предмети різким ривком. Зробіть так, щоб основне навантаження припадало на м’язи ніг, а не живота. Для цього підіймайте вантаж так, як це роблять штангісти – з позиції присіду. Піднімати щось важке потрібно на видиху, а не на затримці дихання або ще гірше – на вдиху.
Лапароскопія – це сучасний малотравматичний та високоефективний метод діагностики та хірургічного лікування органів черевної порожнини і таза.
Медичний центр Valikhnovski Surgery Institute – не виняток у списку інноваційних медичних установ, де всі оперативні втручання проходять в умовах інтелектуальної операційної. Крім того, за допомогою лапароскопії у Valikhnovski Surgery Institute не лише виконують операції з метою безпосереднього лікування, а й встановлюють діагноз, коли інші методи дослідження безсилі чи не дають чітких відповідей на запитання лікарів.
Проведення лапароскопії здійснюється за допомогою відеокамери та спеціальної оптичної техніки із системою оптичних лінз та відеокамери. При цьому на моніторі видно чітке зображення внутрішніх органів, за яким лікар орієнтується при виконанні операції.
Лапароскопія проводиться під загальним наркозом, частіше застосовують внутрішньовенне введення анестетиків.
Вартість та обсяг оперативних втручань встановлюються індивідуально.
