Питання про здійснення хірургічної операції на перегородці носа (септопластики) постає у випадках не тільки хропіння, тривалого нежитю, а й на фоні хвороб серця й судин, обумовлених кисневим голодуванням через порушення дихання.
Септопластика зазвичай виконується з використанням спеціалізованих інструментів та технологій, які дозволяють хірургу точно визначити обсяг порушення та особливості анатомії людини. Мікроскопічна та ендоскопічна хірургія роблять можливим виконувати операції з мінімальним пошкодженням навколишніх тканин.
утруднене дихання через ніс
повторювані носові кровотечі
хронічні захворювання пазух
хропіння або апное уві сні
асиметрія носа
За необхідності фахівці консультують мешканців не тільки України, але й будь-якої країни світу. Ведуть прийом як очно, у самій клініці в Києві, так і онлайн за попереднього запису. Проводяться діагностика, лікування, профілактика.
Років досвіду
Пацієнтів
Сучасна клініка у центрі
Успішних операцій
Унікальні хірургічні методики
Галузей хірургії
Одиниці новітнього обладнання
Благодійна хірургічна допомога
Єдина клініка в Україні (на сьогодні), та одна з небагатьох клінік в Східній Європі, яка виконує весь сектор ЛОР хірургічних операцій за допомогою найсучаснішого обладнання ендоскопічної компанії LEMKE (Німеччина).
Хірургічне втручання проводимо за найкоротший час (порівняно з конкурентами), що призводить до найменшої травматичності, і як наслідок – швидка реабілітація.
Всі хірургічні втручання виконуємо в суровій відповідності до протоколів і стандартів асоціації європейської ринохірургії.
Звернутися до хірурга щодо септопластики варто якомога раніше, якщо є такі симптоми:
Консультація хірурга включає:
опитування (лікар розпитає скарги, дізнається про історію хвороб, життя);
зовнішню клінічну оцінку (буде ретельно оглянуто, пропальповано та іншим чином досліджено всі змінені ділянки, місцеві лімфовузли, стан кожної системи органів);
лабораторне обстеження (як загальноклінічні аналізи, так і спеціальні);
інструментальне обстеження (для визначення як загального стану організму, так і тих його ділянок, де розвинулися зміни, зокрема, комп’ютерну (КТ), магнітно-резонансну (МРТ) томографію);
закрита септопластика — найпоширеніший тип операції, під час якої хірург робить надрізи всередині носа, щоб отримати доступ до перегородки носа
відкрита септопластика — менш поширений тип операції, під час якої хірург робить надріз на зовнішній стороні носа, щоб отримати доступ до перегородки носа
класична септопластика — хірург за допомогою звичайних механічних інструментів здійснює операцію
ендоскопічна септопластика — лікар використовує спеціальне оптичне обладнання (ендоскоп), яке дозволяє проводити операцію, менше пошкоджуючи поверхневі тканини
лазерна септопластика — на тканини хірург діє лазерним випромінюванням
Тип септопластики, який буде використаний, залежить від складності ситуації. Зазвичай закрита септопластика проводиться у легких випадках, а відкрита — у більш складних.
у випадку прийому будь-яких препаратів – повідомити про це лікаря і узгодити з ним (можливо, знадобиться їхнє обмеження або зміна дозування, режиму прийому);
протягом кількох днів до операції дотримуватися щадної дієти, водно-питного режиму; якщо є запори, приймати проносні засоби, застосовувати клізми і не вживати алкогольні напої — щоб організм більш адекватно, прогнозовано реагував на анестезію та інші препарати;
протягом 6–12 годин до операції утримуватися від прийому їжі, а за 2-4 години також і не пити, не вживати жувальну гумку, не палити — щоб убезпечитися від потрапляння вмісту шлунку в органи дихання під час наркозу;
в день операції приймають душ, роблять очищення кишківника за допомогою клізми — щоб під час анестезії через розслаблення сфінктерів фекалії не вийшли мимовільно;
безпосередньо перед операцією :
- з порожнини рота та обличчя прибирають знімні предмети (пірсінгові прикраси, протези) — щоб під час операції вони випадково не потрапили в органи дихання або не заважали проведенню хірургічного втручання;
- прибирають інші предмети (контактні лінзи, слухові апарати, ювелірні прикраси тощо) — щоб випадково не травмували тіло і не зіпсувалися самі;
- прибирають з тіла косметичні засоби (макіяж, манікюрний лак, накладні нігті) — щоб полегшити візуальну оцінку стану організму та автоматизовану реєстрацію за допомогою медичного обладнання;
- спорожняють сечовий міхур, а за необхідності і кишківник – щоб під час анестезії це не відбулося мимовільно;
- переодягаються у спеціальний одяг, який дають в клініці
додатково може бути проведено інші підготовчі заходи з урахуванням індивідуальних особливостей організму та специфіки оперативного втручання.
Основні етапи:
або супроводжують пішки. У шлюзі одягають медичні шапочку та бахіли (щоб убезпечитися від потрапляння мікроорганізмів у повітря операційної зали).
операційна бригада певного складу з урахуванням особливостей кожної операції.
(в залежності від особливостей операції положення тіла може відрізнятися), фіксують до нього спеціальними ремінцями – для попередження випадкових мимовільних рухів, які заважатимуть проведенню операції, а також для запобігання випадковому падінню тіла зі стола.
робить пункцію вени на руці, встановлює катетер для введення необхідних препаратів, розташовує на тілі електроди для відстежування електричної активності серця, надягає на плече манжет тонометра, а на палець – датчик для визначення вмісту кисню в крові. Все це необхідно для безперервного контролю стану організму під час анестезії та операції.
залежить від конкретної задачі, ділянки тіла, на якій проводять втручання, відповідає особливостям обраної хірургічної тактики, техніки тощо.
Після операції пацієнт прокидається у палаті для післяопераційного спостереження. За потреби може подаватися кисень через тонку трубочку для забезпечення організму достатнім його обсягом. Медична сестра ретельно контролюватиме стан організму і за потреби застосує узгоджені з лікарем препарати.
Перед поверненням додому лікар огляне післяопераційні шви, узгодить тактику подальшої реабілітації, дасть додаткові поради.
Септопластика є хірургічною процедурою, яка використовується для виправлення викривленої перегородки носа. Ви можете розглянути можливість звернення до хірурга щодо септопластики, якщо відчуваєте такі симптоми:
Якщо є один або декілька з цих симптомів, слід обговорити їх зі своїм довіреним лікарем, який оцінить стан і допоможе визначити, чи є септопластика найкращим варіантом лікування.
Септопластика проводиться під загальним наркозом. Під час операції хірург робить надрізи всередині носа, щоб отримати доступ до перегородки носа. Потім хірург виправляє криву перегородку носа і закриває надрізи.
Після септопластики буде набряк і синці в ділянці носа. Можуть бути призначені знеболюючі засоби. Варто уникати фізичних навантажень протягом кількох тижнів після операції.
Гарантія на операцію септопластики стосується імплантів та інших медичних розхідних матеріалів та обладнання. Гарантується надання послуги хірургічного лікування у відповідності з сучасними досягненнями медицини, високим рівнем кваліфікації фахівців клініки та технічної оснащеності клініки. На кінцевий клінічний ефект впливають багато факторів, які залежать не тільки від лікаря та клініки – індивідуальні особливості організму, спосіб життя, екологічні обставини, стресогенні фактори.
Підготовка до операції септопластики включає попередній огляд та консультацію хірурга, комплексне обстеження з фото- та відеографічним аналізом зовнішності, антропометрією, консультацією суміжних фахівців (за потреби) тощо. Безпосередньо перед операцією принципи підготовки істотно не відрізняються від загальноприйнятих у хірургії.
Можливі ускладнення після операцій септопластики включають загальнохірургічні (кровотеча та тромбоз, інфекційно-запальні стани) та більш специфічні для саме цієї галузі (післяопераційні дефекти, незрощення кісток, епілептичний синдром). Ретельна підготовка до операції, висококваліфікований досвідчений медичний персонал, сучасне високотехнологічне обладнання та злагоджена робота команди медиків та іншого персоналу клініки дозволяють мінімізувати ризики ускладень.
Протипоказаннями до операції септопластики є стани, тяжкість яких критично підвищує ризики проведення хірургічного лікування, наприклад, інфекційні, психічні, шлунково-кишкові захворювання тощо.