Ринопластика (гр. rhinos — ніс, plastika — формувати) — це хірургічна операція, під час якої змінюється форма, пропорції, розміри носа. Її ще називають “операцією на носі”.
Здійснюють ринопластику для того, щоб досягнути бажаного зовнішнього вигляду або виправити дефекти, які виникають внаслідок травми або вроджених вад.
Ринопластика зазвичай виконується з використанням спеціалізованих інструментів та технологій. Це дозволяє хірургу точно визначити обсяг втручання. Мікроскопічна та ендоскопічна хірургія дозволяють хірургам здійснювати операції з мінімальним пошкодженням навколишніх тканин, що надає можливість пацієнтам якнайшвидше повернутися до нормального життя після операції.
вроджені дефекти носа (порушення форми, розщілини)
травматичні ушкодження носа (зламані носова кістка, хрящ )
викривлення носової перегородки, яке спричиняє труднощі з диханням
форма або розміри носа, які не задовольняють з косметичних (естетичних) міркувань
асиметрія носа (нерівномірність між лівою та правою стороною)
горбинка на переніссі
сідлоподібний ніс
плоский ніс
зміна форми носових кісток
деформація крилець носа
невдалі наслідки попередніх хірургічних процедур на носі
стійке порушення дихання через ніс
деформації носа після видалення пухлини або операції
наслідки генетичних порушень, вроджених аномалій
хронічний синусит
гранульома в ділянці носа
кісти в ділянці носа
вікові зміни обличчя
асиметрія обличчя і дисгармонія з іншими ознаками
За необхідності фахівці консультують мешканців не тільки України, але й будь-якої країни світу. Ведуть прийом як очно, у самій клініці в Києві, так і онлайн за попереднього запису. Проводяться діагностика, лікування, профілактика.
Років досвіду
Пацієнтів
Сучасна клініка у центрі
Успішних операцій
Унікальні хірургічні методики
Галузей хірургії
Одиниці новітнього обладнання
Благодійна хірургічна допомога
Інститут хірургії Валіхновського – єдина приватна клініка в Україні, яка надає вказаний спектр послуг в умовах приватної медицини.
Використовуємо сучасні методи цитологічного та гістологічного дослідження у контракті з лабораторією SCD. Завдяки експрес-діагностиці суттєво зменшуємо тривалість хірургічно проведеного втручання, також максимально забезпечуємо якість проведеного видалення пухлин ЛОР-зони.
ЛОР-втручання проводить досвідчений хірург-онколог з 30 річним стажем.
Для відновлення втрачених частин ЛОР-органів використовуємо сучасні методики реконструкції голови та шиї з використанням біополімерів, які друкуємо на 3D принтерах.
Звернутися до хірурга щодо ринопластики варто якомога раніше, якщо є такі симптоми:
Консультація хірурга включає:
опитування (лікар розпитає скарги, дізнається про історію хвороб, життя);
зовнішню клінічну оцінку (буде ретельно оглянуто, пропальповано та іншим чином досліджено усі змінені ділянки, місцеві лімфовузли, стан кожної системи органів);
лабораторне обстеження (як загальноклінічні аналізи, так і спеціальні);
інструментальне обстеження (для визначення як загального стану організму, так і тих його ділянок, де розвинулися зміни, зокрема, комп’ютерну (КТ), магнітно-резонансну (МРТ) томографію);
закрита ринопластика — найпоширеніший тип операції, під час якої хірург робить надрізи всередині носа, щоб отримати доступ до його структур
відкрита ринопластика — менш поширений тип операції, під час якої хірург робить надріз на зовнішній стороні носа, щоб отримати доступ до його структур
класична ринопластика — хірург за допомогою звичайних механічних інструментів здійснює операцію
ендоскопічна ринопластика — лікар використовує спеціальне оптичне обладнання (ендоскоп), яке дозволяє проводити операцію, менше пошкоджуючи поверхневі тканини
п’єзоринопластика (п’єзо-ультразвукова пластика, п’єзориноскульптура) — використання спеціального ультразвукового п’єзоножа (скалера ультразвукового п'єзоелектричного Woodpecker Surgic Smart) дозволяє діяти переважно на тверді тканини (кістки, хрящі) і не пошкоджувати ніжні прилеглі м’які тканини
Тип ринопластики, який буде використаний, залежить від складності ситуації. Зазвичай закрита ринопластика проводиться у легких випадках, а відкрита — у більш складних.
у випадку прийому будь-яких препаратів – повідомити про це лікаря і узгодити з ним (можливо, знадобиться їхнє обмеження або зміна дозування, режиму прийому);
протягом кількох днів до операції дотримуватися щадної дієти, водно-питного режиму; якщо є запори, приймати проносні засоби, застосовувати клізми і не вживати алкогольні напої – щоб організм більш адекватно, прогнозовано реагував на анестезію та інші препарати;
протягом 6-12 годин до операції утримуватися від прийому їжі, а за 2-4 години також і не пити, не вживати жувальну гумку, не палити – щоб убезпечитися від потрапляння вмісту шлунку в органи дихання під час наркозу;
в день операції приймають душ, роблять очищення кишківника за допомогою клізми – щоб під час анестезії через розслаблення сфінктерів фекалії не вийшли мимовільно;
безпосередньо перед операцією:
- з порожнини рота та обличчя прибирають знімні предмети (пірсінгові прикраси, протези) – щоб під час операції вони випадково не потрапили в органи дихання або не заважали проведенню хірургічного втручання;
- прибирають інші предмети (контактні лінзи, слухові апарати, ювелірні прикраси) – щоб випадково не травмували тіло і не зіпсувалися самі;
- прибирають з тіла косметичні засоби (макіяж, манікюрний лак, накладні нігті) – щоб полегшити візуальну оцінку стану організму та автоматизовану реєстрацію за допомогою медичного обладнання;
- спорожняють сечовий міхур, а за необхідності і кишківник – щоб під час анестезії це не відбулося мимовільно;
- переодягаються у спеціальний одяг, який дають в клініці
додатково може бути проведено інші підготовчі заходи з урахуванням індивідуальних особливостей організму та специфіки оперативного втручання.
Основні етапи:
або супроводжують пішки. У шлюзі одягають медичні шапочку та бахіли (щоб убезпечитися від потрапляння мікроорганізмів у повітря операційної зали).
операційна бригада певного складу з урахуванням особливостей кожної операції.
(в залежності від особливостей операції положення тіла може відрізнятися), фіксують до нього спеціальними ремінцями – для попередження випадкових мимовільних рухів, які заважатимуть проведенню операції, а також для запобігання випадковому падінню тіла зі стола.
робить пункцію вени на руці, встановлює катетер для введення необхідних препаратів, розташовує на тілі електроди для відстежування електричної активності серця, надягає на плече манжет тонометра, а на палець – датчик для визначення вмісту кисню в крові. Все це необхідно для безперервного контролю стану організму під час анестезії та операції.
ділянки тіла, на якій проводять втручання, відповідає особливостям обраної хірургічної тактики, техніки.
Після операції пацієнт прокидається у палаті для післяопераційного спостереження. За потреби може подаватися кисень через тонку трубочку для забезпечення організму достатнім його обсягом. Медична сестра ретельно контролюватиме стан організму і за потреби застосує узгоджені з лікарем препарати.
Перед поверненням додому лікар огляне післяопераційні шви, узгодить тактику подальшої реабілітації, дасть додаткові поради.
Ринопластика є хірургічною процедурою, яка використовується для виправлення форми, розміру носа. Ви можете розглянути можливість звернення до хірурга щодо ринопластики, якщо відчуваєте такі симптоми:
Якщо у є один або декілька з цих симптомів, слід обговорити їх зі своїм довіреним лікарем, який оцінить стан і допоможе визначити, чи є ринопластика найкращим варіантом лікування.
Ринопластика проводиться під загальним наркозом. Під час операції хірург робить надрізи всередині носа, щоб отримати доступ до потрібних структур носа. Потім хірург виправляє їх і закриває надрізи.
Після ринопластики буде набряк і синці в ділянці носа. Можуть бути призначені знеболюючі засоби. Варто уникати фізичних навантажень протягом кількох тижнів після операції.
Гарантія на операцію ринопластики стосується імплантів та інших медичних розхідних матеріалів та обладнання. Гарантується надання послуги хірургічного лікування у відповідності з сучасними досягненнями медицини, високим рівнем кваліфікації фахівців клініки та технічної оснащеності клініки. На кінцевий клінічний ефект впливають багато факторів, які залежать не тільки від лікаря та клініки – індивідуальні особливості організму, спосіб життя, екологічні обставини, стресогенні фактори.
Підготовка до операції ринопластики включає попередній огляд та консультацію хірурга, комплексне обстеження з фото- та відеографічним аналізом зовнішності, антропометрією, консультацією суміжних фахівців (за потреби) тощо. Безпосередньо перед операцією принципи підготовки істотно не відрізняються від загальноприйнятих у хірургії.
Можливі ускладнення після операцій ринопластики включають загальнохірургічні (кровотеча та тромбоз, інфекційно-запальні стани) та більш специфічні для саме цієї галузі (післяопераційні дефекти, незрощення кісток, епілептичний синдром). Ретельна підготовка до операції, висококваліфікований досвідчений медичний персонал, сучасне високотехнологічне обладнання та злагоджена робота команди медиків та іншого персоналу клініки дозволяють мінімізувати ризики ускладень.
Протипоказаннями до операції ринопластики є стани, тяжкість яких критично підвищує ризики проведення хірургічного лікування, наприклад, інфекційні, психічні, шлунково-кишкові захворювання.