ЛОР Ендохірургія

Фахівці клініки Інституту хірургії Валіхновського в Києві здійснюють різноманітні ендохірургічні операції на ЛОР органах.
Перелік послуг:

• абсцестонзилектомія класичним методом (видалення мигдаликів разом з розташованим у них запальним вогнищем з чіткими межами, заповненого гнійним вмістом);
• абсцестонзилектомія коблаційним методом (видалення мигдаликів разом з розташованим у них запальним вогнищем з чіткими межами, заповненого гнійним вмістом із застосуванням так званого коблаційного, холодноплазмового, методу, за якого за допомогою спеціального обладанння електричним струмом у розчині солей утворюють плазму, з якої формують сфокусований згусток і філігранно обробляють тільки патологічні тканини, оскільки глибина дії плазми не перевищує міліметра);
• аденотомія коблаційним методом (видалення аденоїдів ЛОР органів коблаційним, холодноплазмовим, методом, за якого за допомогою спеціального обладанння електричним струмом у розчині солей утворюють плазму, з якої формують сфокусований згусток – і філігранно обробляють тільки патологічні тканини, оскільки глибина дії плазми не перевищує міліметра);
• аденотомія шейверним методом (видалення аденоїдів ЛОР органів за методикою поверхневого зрізання, від англ. shave – голити, для чого застосовують спеціальний інструмент мікротом, мікродебридер, який має фрезу, невеликий накінечник, який обертається);
• адетономія класичним методом (видалення аденоїдів ЛОР органів методом класичної хірургічної операції);
• аттико-антротомія (або аттикоантротомія – хірургічна операція, за якої розкривають надбарабанний простір, порожнину соскоподібного відростка черепа і видаляють патологічно змінені тканини);
• антромастоїдектомія за хронічного епімезотимпаніту (хірургічна операція, за якої розкривають порожнину соскоподібного відростка черепа і видаляють патологічно змінені тканини – у випадку запального захворювання барабанної перетинки та середнього вуха, у так званому надбарабанному просторі);
• бужування при склеромі верхніх дихальних шляхів (розширення просвіту дихальних шляхів за допомогою спеціального інструмента у пацієнтів зі склеромою – щільними утвореннями в стінках дихальних шляхів, які заважають дихати);
• вазотомія нижніх носових раковин апаратним методом (операція, завдяки якій розсікають судини між слизовою оболонкою та окістям, зменшується товщина нижніх носових раковин – і полегшується дихання, здійснюється за допомогою спеціального апаратного обладнання);
• вазотомія нижніх носових раковин хірургічним методом (операція, завдяки якій розсікають судини між слизовою оболонкою та окістям, зменшується товщина нижніх носових раковин – і полегшується дихання, здійснюється класичним хірургічним методом);
• видалення (екстирпація) вушної раковини (повне видалення);
• видалення доброякісних новоутворень зіва та м’якого піднебіння 2 категорії складності;
• видалення доброякісних новоутворень зіва та м’якого піднебіння 3 категорії складності;
• видалення завушної атероми в стадії загострення (загострене утворення в шкірі внаслідок закупорювання протоку сальної залози, заповнене пастоподібною речовиною чи власними виділеннями, яке розташоване у завушній ділянці);
• видалення атероми мочки вуха в стадії загострення (загострене утворення в шкірі внаслідок закупорювання протоку сальної залози, заповнене пастоподібною речовиною чи власними виділеннями, яке розташоване у ділянці мочки вуха);
• видалення завушної атероми, атероми мочки вуха поза стадією загострення (не загострене утворення в шкірі внаслідок закупорювання протоку сальної залози, заповнене пастоподібною речовиною чи власними виділеннями, яке розташоване у ділянці мочки вуха чи у завушній ділянці);
• видалення хоанального поліпа (новоутворення, розташованого в ділянці внутрішніх носових отворів);
• видалення хоанального поліпа з гайморотомією (видалення новоутворення, розташованого в ділянці внутрішніх носових отворів, з одночасним проведенням операції на гайморовій (верхньощелепній) пазусі);
• видалення кісти гортані (порожнини округлої форми з тонкими стінками, заповненої рідким чи напіврідким вмістом);
• висічення преаурікулярного свища (каналу (нориці, фістули), розташованої попереду вушної раковини – вроджена вада);
• висічення свища спинки носу (каналу (нориці, фістули), розташованої на спинці носа – вроджена вада);
• гайморотомія за Калдвелом-Люком (операція, за якої інструмент до вехньощелепної (гайморової) пазухи вводять з ротової порожнини від верхньою губою);
• двостороння тонзилектомія класичним методом (видалення обох мигдаликів класичним хірургічним методом);
• двостороння тонзилектомія апаратним методом (видалення обох мигдаликів за допомогою спеціального апаратного обладнання);
• двостороння тонзилотомія апаратним методом (часткове видалення обох мигдаликів, за допомогою спеціального апаратного обладнання);
• двостороння тонзилотомія класичним методом (часткове видалення обох мигдаликів класичним хірургічним методом);
• двостороння підслизова вазотомія середніх носових раковин (операція, завдяки якій розсікають судини між слизовою оболонкою та окістям, зменшується товщина середніх носових раковин – і полегшується дихання);
• ексцизійна біопсія ЛОР-органів (з повним видаленням патологічного вогнища і його дослідженням);
• ендоскопічна ендоназальна етмоїдотомія шейверним методом (операцію на решітчастій кістці здійснюють за допомогою спеціального ендоскопічного (гр. endon – всередині, scopeo – дивлюся) обладнання, яке дозволяє хірургу бачити все зсередини хірургічного інструменту – і через носові та за необхідності додаткові отвори зробити щадну операцію; в цьому варіанті операцію роблять за методикою поверхневого зрізання, від англ. shave – голити, для чого застосовують спеціальний інструмент мікротом, мікродебридер, який має фрезу, невеликий накінечник, який обертається);
• ендоскопічна ендоназальна етмоїдотомія класичним методом (подібно до попередньої операції, лише операцію роблять класично);
• ендоскопічна ендоназальна мікрогайморотомія (щадна операція на гайморовій (верхньощелепній) пазусі, яку здійснюють через ніс, за допомогою спеціального відеоендоскопічного обладнання);
• ендоскопічна ендоназальна мікрогайморотомія з видаленням стороннього тіла (щадна операція на гайморовій (верхньощелепній) пазусі, яку здійснюють через ніс, за допомогою спеціального відеоендоскопічного обладнання, видаляючи стороннє тіло);
• ендоскопічна ендоназальна поліпоетмоїдотомія класичним методом (видалення тканинних розростань (поліпів) з пазухи решітчастої кістки з ендоскопічним доступом через ніс класичним оперативним способом);
• ендоскопічна ендоназальна поліпоетмоїдотомія шейверним методом (видалення тканинних розростань (поліпів) з пазухи решітчастої кістки з ендоскопічним доступом через ніс класичним оперативним способом);
• ендоскопічна ендоназальна сфенотомія;
• ендоскопічна ендоназальна сфенотомія з видаленням новоутворення, стороннього тіла;
• ендоскопічна ендоназальна фронтотомія при хронічному фронтиті;
• ендоскопічна резекція середніх носових раковин за їхньої бульозної зміни;
• ендоскопічна мікрогайморотомія при хронічному гаймориті;
• ендоскопічна крістотомія (шипи, гребені перегородки);
• ендоскопічна пластика гачкоподібного відростка, ревізія лобової кишені (хронічний гайморит, фронтит, поліпозний синусит);
• ендоскопічна шейверна конхотомія за гіпертрофії, гіперплазії нижніх, середніх носових раковин;
• ендоскопічна сфеноетмоїдтомія при сфеноїдиті, хронічного запалення;
• ендоскопічна біполярна коагуляція при рецидивній кровотечі;
• ендоскопічна пансінусотомія за комбінації хронічних поліпозних фронтитів, гайморитів, етмоїдитом;
• ендоскопічне видалення хоанального поліпа;
• ендоскопічна ринодакріоцистомія із встановленням протезу;
• ендоскопічна часткова резекція носової перегородки;
• ендоскопічне видалення нагноєної кісти Торнвальда;
• ендоскопічне хірургічне втручання на синусі;
• етмоїдектомія класичним методом;
• етмоїдектомія шейверним методом;
• мікроларингоскопія з видаленням новоутворення голосової складки;
• мирінгопластика (операція за порушення цілісності барабанної перетинки, тимпаносклерозі, перфорації, холестеатомі);
• мирінгопластика подвійним фасціальним клаптем;
• надпід’язикова і під’язикова фаринготомія;
• конхотомія нижніх носових раковин;
• кoнікотомія;
• корекція мочки вуха;
• ларінгоектомія;
• лобно-гратчаста трепанація;
• операції при вроджених аномаліях органів дихання (атрезії хоан тощо);
• операція Денкера з приводу ангіофіброми носової частини глотки;
• операція Мура;
• операція Прайзінга;
• операція за папіломатозу гортані;
• операції при ангіофібромі носової частини глотки;
• операції при кістковій атрезії зовнішнього слухового проходу і травматичній атрезії зовнішнього слухового проходу з порушенням слуху;
• операція бокова фаринготомія (так звана операція Троттера);
• оссикулопластика;
• палатофарингопластика за хропіння, зупинки дихання у сні;
• передня тампонада носа;
• поліпотомія вуха класичним методом;
• поліпотомія носа класичним методом;
• поліпотомія вуха шейверним методом;
• поліпотомія носа шейверним методом;
• пластика дефектів глотки після видалення злоякісних новоутворень глотки і гортані;
• ревізія гнійної рани ЛОР-органів;
• ревізія остіомеатального комплексу;
• реконструктивна операція при вроджених та набутих дефектах носоглотки з застосуванням методу аутопластики власної фасції та стовбурових клітин, виділених з жирової тканини;
• редресація кісток носа за перелому;
• розкриття абсцесу носа;
• розкриття фурункула носа;
• розкриття абсцесу зовнішнього слухового проходу;
• розкриття фурункула зовнішнього слухового проходу;
• розкриття та дренування гематоми носової перегородки або вушної раковини;
• розкриття та дренування гематоми вушної раковини;
• розширення зовнішнього проходу за екзостозу, виділення остеоми;
• тимпанопункція, парацентез;
• розтин паратонзилярного абсцесу;
• септопластика класична;
• септопластика посттравматична;
• септопластика ендоскопічна;
• септопластика з частковою або тотальною вазотомією;
• тимпанопункція у дорослих;
• тонзилектомія одностороння;
• тонзилэктомія двохстороння;
• тимпанопункція у дітей;
• тимпанопластика, мирингопластика;
• трансмеатальна пластика (усунення дефекту барабанної перетинки);
• трахеостомія;
• усунення рубцевих зрощень глотки;
• хордектомія;
• хордоаритеноїдектомія;
• хірургічне лікування внутрішньочерепних отогенних ускладнень, лабіринтиту;
• хірургічне лікування за сальпінгіту слухової труби;
• хірургічне лікування зяючої слухової труби;
• хірургічне лікування туботимпанального середнього отиту;
• хірургічне лікування епітимпано-антрального середнього отиту з гноєтечею;
• хірургічне лікування перихондриту;
• хірургічне лікування хвороби Меньєра;
• хірургічне видалення стороннього тіла гортані;
• часткова резекція гортані;
• шунтування барабанної порожнини (мірінготомія) за секреторних отитів, хвороби Меньєра тощо.

Підготовка до ендоскопічних операцій на ЛОР органах включає загальні принципи підготовки до хірургічних втручань:

• у випадку прийому будь-яких препаратів – повідомити про це лікаря і узгодити з ним (можливо, знадобиться їхнє обмеження або зміну дози, режиму прийому);
• протягом кількох днів до операції дотримуватися щадної дієти, водно-питного режиму; якщо є закрепи, приймати проносні засоби, застосовувати клізми і не вживати алкогольні напої – щоб організм більш адекватно, прогнозовано реагував на анестезію та інші препарати;
• протягом 6-12 годин до операції утримуватися від прийому їжі, а за 2-4 години також і не пити, не вживати жувальну гумку, не палити – щоб убезпечитися від потрапляння вмісту шлунку в органи дихання під час наркозу тощо;
• в день операції прийняти душ, зробити очищення кишківника за допомогою клізми – щоб під час анестезії через розслаблення сфінктерів фекалії не вийшли мимовільно;
• безпосередньо перед операцією –
• з порожнини рота та обличчя прибирають знімні предмети (пірсингові прикраси, протези) – щоб під час операції вони випадково не потрапили в органи дихання чи не заважали проведенню хірургічного втручання;
• прибирають інші предмети (контактні лінзи, слухові апарати, ювелірні прикраси тощо) – щоб випадково не травмували тіло і не зіпсувалися самі;
• прибирають з тіла косметичні засоби (макіяж, манікюрний лак, накладні нігті) – щоб полегшити візуальну оцінку стану організму та автоматизовану реєстрацію за допомогою медичного обладнання;
• спорожнюють сечовий міхур, а за необхідності і кишківник – щоб під час анестезії це не відбулося мимовільно;
• переодягаються у спеціальний одяг, який дають в клініці тощо
• додатково може бути проведено інші підготовчі заходи з урахуванням індивідуальних особливостей організму та специфіки оперативного втручання.